Магнієва силітра — водорозчинне двокомпонентне добриво. Використовується як стимулювальна фотосинтезу мінеральної добавки.

Застосовується навесні та впродовж усього вегетаційного періоду. Є популярним добривом, оскільки легко переходить у водорозчинну форму, практично не утворює осаду. Застосовується під час поливання і для не кореневих підкорм у теплицях і відкритому ґрунті. Магнієва силітра містить необхідні рослини магній і азот у нітратній формі, що стимулюють фотосинтезу в рослинах.
Масова частка магнію Mg — 15,7%, азоту N — 10,9%. Магнієва силітра — добриво з високим вмістом азоту та магнію. У ґрунті азотно-магнієве добриво розкладається на аніон азотної кислоти (іначі — нітрат-іон) і катіон магнію. Тобто магній переходить у легкодоступну для рослин форму.
Азотна кислота так само добре пересувається в ґрунті, завдяки чому рослини отримують необхідну кількість азоту.

● Не містить небажаних домішок і нерозчинного осаду;

● Сумісна з іншими добривами;

● Зручна у використанні;

● Найкраще джерело магнію на гідропоніці;

● На відміну від сульфату магнію, магнію можна використовувати спільно з кальцієвою селітрою

Починати використовувати підживлення магнієвої сталітрой можна вже з квітня та продовжувати впродовж усього вегетаційного періоду. Інтервал між внесеннями має бути не менш ніж 10 днів, рекомендовані перерви між підживленнями — 15 днів. Добре зарекомендувала себе стартове внесення азотнокислого магнію навесні під запалення.

Осінню це добриво використовують рідко, брак магнію в цей час заповнюють сульфатом магнію

Для кореневого підживлення рослин готують розчин 0,5 г — 1,0 г магнієвої селітри/1 л води. Для позакореневого підживлення — 1,0 г — 2,0 г/1 л. Витрата розчину — 1 га/1000 л.

Процес підживлення магнієм і азотом може починатися, коли рослина тільки вступає в фазу вегетації. Підживлення магнієвої сталітрої можливе з квітня до серпня.
Якщо проводити процес зрошення нітратом магнію, то це найкраще робити ввечері, коли промені сонця не зможуть обпекти листя. Звісно, йдеться про літній період, коли температура повітря досить висока у денні години.

Вона особливо ефективна на ґрунтах, де спостерігаються ознаки магнієвого голодування. Її застосування задовольняє потребу рослин у магнії в період усієї вегетації.

До культур, що позитивно відповідають на домішку магнію, належать зернові, зокрема й кукурудза, бобові та всі коренеплоди.

Картопля, хоч і не така залежно від мінеральних домішок магнію, але також вимагає підживлення цим елементом. Від магнію залежить утворення крохмалю та смакові якості клубнів. У буряків і моркви брак цього мікроелемента призводить до зниженого вмісту цукрів, а бобові відповідають за утворення білків і формування крохмалюстої структури.

Дефіцит магнію спостерігається не тільки на піщаних ґрунтах. Від нестачі магнію часто страждають рослини на червоноземах і ягідні культури на погулистих ґрунтах. За недостатньої кількості магній стає рухомим і переміщається з нижніх листя у верхню частину. Відтік елемента відбувається по жилках листя, яке залишається яскраво забарвленим, а поверхня аркуша між ними починає втрачати колір і згодом починає відмирати.

Фарбування може змінюватися на жовтий, бурий, червоний, фіолетовий і навіть жовтогарячий колір. Некроз листя починається з появи плям.
У вівса та ячменю — це плями довгастої форми, зібрані ланцюжки. У кукурудзи нижні листя стає пофарбованим смугами. У картоплі брак магнію проявляється в пожовтінні нижніх листя й у ранньому засиханні ботви.
У смородини та крожника середина листа стає пурпурово-червоний, край залишається зеленим і загинається донизу. У яблуні незалежно від сорту середина листа спочатку світлеє, стає жовтою, потім бурою, після чого відбувається відмирання.
Це явище відоме городникам як міжжилковий (або міжжилковий) хлороз і свідчить про те, що рослинам терміново потрібний магній. Внесення азотних підкорм нітратної форми, до яких належить магнієва силітра, здатне забезпечити рослини необхідним магнієм на весь вегетаційний період.

Під час роботи з дотриманням правил гігієни!